Перейти до основного вмісту

Привіт #2

Якось так сталось, що блог відійшов на другий план і я не мала нагоди, а можливо просто бажання, писати сюди, та щось вчора стукнуло дитині в голову і я вирішила продовжити. Тому привіт #2.

Оскільки я спілкуюсь українською, тож продовжуватиму писати українською, так зручніше ж:)
Почну з декількох фактів про себе.
Студентка факультету іноземних мов, більшість часу навчаюсь, зовсім іноді дозволяю собі трохи відпочити і відволіктись. Твіттероманка. Відома там як романтична натура∞.
Така собі блакитноока дівчина, ніколи нічого не встигаю, постійно посміхаюсь, вірю в дива, люблю свою країну, обожнюю дітей, іноді до мене приходить натхнення і я пишу різні листи/листівки і дарую людям частиночку свого щастя і тепла, принаймні, вони дуже вдячні мені за ці листівки і їх настрій хоч трішки та покращується:)
Люблю по-своєму філософствувати і писати свої думки в твіттер, та там мене обмежують в довжині твітів, тож від свого улюбленого заняття "лиття води" змушена відмовитись.
Тому буду намагатись все писати сюди:)
Тож будьмо знайомі:)

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Навіщо мріяти?

Я люблю мріяти, що колись от я здійсню всі плани на життя, почну подорожувати, писати (дійсно писати) в блог, вивчати нові мови, культури, знаходити друзів по всьому світу,стрибну з парашутом, заведу собаку, оселюсь в якомусь милому будиночку, який оточуватиме неймовірної краси природа, матиму сім'ю, кілька діток, вірних друзів поруч і багато всього іншого. Та мої мрії - то мої мрії, вони бурлять, з'являються, зникають, змінюються, але сьогодні розмова зовсім не про те, про що я мрію, а про те навіщо я мрію.
Дописати коментар
Докладніше

Переможці не вірять у випадковість.

Переможці не вірять у випадковість", - сказав колись Фрідріх Ніцше і його слова лишились в історії, певно, не на одне століття. Цією цитатою рясніє ледь чи не кожен паблік в соціальних мережах, її цитують люди у блогах і просто в повсякденній розмові, коли хочуть підкреслити свою обізнаність. Та чи кожен вкладає в неї однаковий сенс? І чи всі його вкладають, використовуючи її?
Дописати коментар
Докладніше

Інтернет? Благо чи марна трата часу?

Знаєте, я часто люблю слухати вірші, покладені на музику, на різні філософсько-любовні теми, можливо, така просто моя натура (Я чутливо-романтична натура, яка любить пофілософствувати на свої доволі буденні й мало кому цікаві теми) От і цього разу, всоте прослуховуючи вірші Птицами, я вирішила трохи висловитись на тему інтернет-залежності.
Дописати коментар
Докладніше